Головна сторінка - ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ВАЖЛИВИЙ АСПЕКТ ТЕХНІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ГУРТКІВЦІВ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО НАПРЯМУ

ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ВАЖЛИВИЙ АСПЕКТ ТЕХНІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ГУРТКІВЦІВ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО НАПРЯМУ

23.04.2015 23:23

ДОЛИНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

РАЙОННИЙ ВІДДІЛ ОСВІТИ

РАЙОННА СТАНЦІЯ ЮНИХ ТЕХНІКІВ

ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ВАЖЛИВИЙ АСПЕКТ ТЕХНІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

ГУРТКІВЦІВ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО

НАПРЯМУ

З досвіду роботи

м. Долина

Відповідальні за випуск: Василь Дранчук, директор Івано-Франківського обласного Центру науково-технічної творчості учнівської молоді

Розробник: Ярослава Косар, завідувач методичного відділу Долинської районної Станції юних техніків

Коректор: Руслана Лобода, методист Івано-Франківського обласного Центру науково-технічної творчості учнівської молоді

Комп’ютерна верстка: Любомир Зубрей, керівник гуртків „Інформатика” Долинської райСЮТ

Адреса:

Долинська районна Станція юних техніків

77500, м. Долина,

вул. Котляревського, 9

Івано-Франківська область

тел. 2-87-09

Зміст

Вступ …………………………………………………………... 1

Метод проектів в гуртках науково-технічного напряму .. 1
Компетентнісний підхід на заняттях гуртків ………..….. 4
Основні вимоги до навчальних проектів ………………... 8
Організація проектної діяльності гуртківців у гуртках

науково-технічного напряму …………………………….. 9

Висновки …………………………………..……………….... 16

Література …………………………………………………… 18

Додатки ………………………………………………………. 19

ВСТУП

Багатьом відома така притча.

Звернувся до монаха бідняк: „Дай мені рибу! Я голодний”. Монах мовчки віддав йому вудку.

Повчальний характер притчі зрозумілий: треба давати не стільки їжу, скільки засіб її добування. Цей висновок стосується цілей та завдань, що постали перед сучасною позашкільною освітою в інформаційному суспільстві. Поступово на зміну традиційній системі навчально-виховного процесу приходить особистісно орієнтоване: традиційні методи замінюються інноваційними, які передбачають зміщення акцентів у виховній діяльності, її спрямування на інтелектуальний розвиток гуртківців за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності.

Стрижнем особистості має стати розвивальна домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до саморозвитку та самореалізації.

Позашкільна освіта ХХІ століття потребує створення виховного простору, спрямованого на виховання конкурентоспроможної особистості, котра зуміє розробляти свої життєві плани, самостійно використовувати знання для розв’язання проблем. Ідеально відповідає цій потребі проектна діяльність, бо вона сприяє активному залученню й реалізації життєвих планів гуртківців.

1. Метод проектів в гуртках науково-технічного напряму

Знання робить життя красним.

Українське прислів’я

Закон України «Про позашкільну освіту» та Концепція позашкільної освіти визначають одним із пріоритетних напрямів позашкільної освіти науково-технічний, який забезпечує набуття вихованцями техніко-технологічних умінь та навичок, розширення наукового світогляду, підготовку до активної науково дослідницької роботи, оволодіння сучасною технікою та технологіями.

Пріоритетним напрямом діяльності сучасної позашкільної освіти є впровадження в навчально-виховний процес особистісно орієнтованих педагогічних технологій, в основі яких лежить глибоке і всебічне вивчення особистості дитини - метод проектів. Навчальне проектування орієнтоване передусім на самостійну діяльність вихованців – індивідуальну, парну або групову. Технологія проектування передбачає розв’язання вихованцями якоїсь проблеми, що полягає, з одного боку, у використанні різноманітних методів і засобів навчання, з іншого – в інтегруванні знань , умінь із різних галузей науки, техніки та творчості. Проектна технологія передбачає використання керівником гуртка сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю сутністю методів, прийомів, засобів.

Нинішній час вимагає нові підходи до навчання і виховання, змінюючи педагогічний простір: не указувати, не вимагати, а створювати умови вихованцям для свободи вибору. Коли суспільству був потрібний ініціативний, творчий, але виконавець, то ми його й виховували. А тепер часи змінилися, і суспільству потрібна особистість, яка могла б самостійно діяти, приймати рішення, робити свій вибір, та відповідати за нього, здатна орієнтуватися в нинішньому житті. Потрібна особистість, яка б сформувала свій світогляд, спираючись на здобуті нею ж самою знання, а педагог у цьому помічник.

Терміни «технологія» і проект взаємопов’язані. «Проект» – означає «кинутий уперед – задум, план, тощо». За Українським енциклопедичним словником «проект» - це сукупність документальних матеріалів для зведення майбутньої будівлі або план, задум будь-якої дії. Поєднання понять «проект» та «технологія» передбачає системне і послідовне моделювання тренувального вирішення проблемних ситуацій, які потребують від учасників пошукових зусиль, спрямованих на дослідження і розробку оптимальних шляхів вирішення проектів, їх неодмінний публічний захист і аналіз підсумків.

Метод проектів – (від грецьк. – шлях, спосіб дослідження) це система навчання, за якої здобувають знання в процесі планування і виконання завдань, проектів. У методі проектів як педагогічної технології знайшов своє втілення комплекс ідей, найбільш чітко представлений американським педагогом і

Додаток

Етапи роботи над проектом та види діяльності учасників

Етапи роботи

Зміст роботи

Діяльність гуртківців

Діяльність керівника

1. Організаційно-підготовчий

(занурення в

проект)

Визначення теми, мети і завдань проекту

Визначення джерел,

способів збору й аналізу

інформації; планування

роботи; формування уявлень про бажані результати, вибір форм і способу презентації;

встановлення критеріїв

оцінювання проекту,

об'єднання в групи,

розподіл завдань між

групами та окремими

учасниками

Усвідомлюють актуальність теми; конкретизують мету і

завдання

Планують роботу;

добирають літературні

джерела, методи аналізу інформації; уточнюють засоби представлення результату; установлюють критерії оцінювання результату і процесу; об'єднуються в групи та розподіляють

обов'язки

Оголошує

задум, формулює мету, конкретизує

цілі

Організовує

діяльність:

пропонує

організувати групи;

розподілити

обов'язки;

спланувати

діяльність

2. Практичний,

дослідницький

(здійснення

діяльності)

Збір інформації та її опрацювання, вирішення проміжних завдань. Практична діяльність

Працюють самостійно:

збирають інформацію,

виконують завдання за

планом; виконують

дослідження, практичну роботу; консультуються в разі потреби з керівником

Регулює діяльність

гуртківців,

диференціює

рівень допомоги;

консультує в

разі потреби

3. Технологічний

Аналіз інформації,

формулювання висновків, підготовка презентації

Аналізують

інформацію,

формулюють висновки

Спостерігає,

коригує

висновки

4. Захист проекту (презентація)

Презентація (форми: виставка, концерт, ігрова програма, прес-конференція, театралізоване дійство, конкурсна програма тощо)

Презентують проекти, аналізують, дають оцінку діяльності

Аналізує та

узагальнює;

підбиває підсумки

діяльності

Література

Концепція позашкільної освіти та виховання// Шкільний світ.- 2005 - № 101-102 – С. 3-7.
Андреев В. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности.- Казань, 1998.- 228 с.
Ващенко Г. Загальні методи навчання: Підручник для педагогів. – К.: Укр. Видавнича спілка, 1997 р.- С.342,354.
Волгіна Л. Метод проектів як освітня технологія. // Завуч. 2007 -№ 4-С.1-12
Липецький О. Навчальні проекти і розвиток творчих здібностей. //Позашкілля. 2009 - № 4 – С. 8-14.
Пахомова Н. Проектное обучение. // Методист. 2004- №4 – С.39-46.
Терещенко І. Розробка уроку із захисту творчих проектів учнів // Трудова підготовка в закладах освіти. 2008 - № 3 – С.32-35.
Чемшит В., Іщенко Л. Доцільність використання методу проектів у освітній галузі “ Технологія ”.- Полтава: ПОІППО. – 2007. – 160 с.

філософом Джоном Дьюі (1859 – 1952), який стверджував наступне:

Дитинство дитини – не період підготовки до майбутнього життя, а повноцінне життя. Отже, освіта повинна базуватися не на тих знаннях, що коли-небудь у майбутньому її знадобляться, а на тім, що гостро необхідно дитині сьогодні, на проблемах її реального життя.
Усяка діяльність з дітьми, у тому числі і навчання, повинна будуватися з урахуванням їх інтересів, потреб, ґрунтуючись на особистому досвіді дитини.

Метод проектів в технічних гуртках – комплексний процес, який формує в гуртківців загальнонавчальні вміння, основи технологічної грамоти, культуру праці, і спрямований на оволодіння ними способами перетворення матеріалів, енергії, інформації, технологіями їх обробки. Проектна технологія дає змогу активно розвивати у вихованців основні види мислення, творчі здібності, прагнення самому створити щось нове, усвідомити себе творцем, працюючи з «неслухняними інструментами», «розумними конструкціями», «технологічними системами» та ін. У вихованців виробляється і закріплюється звичка до аналізу економічних, екологічних і технологічних ситуацій, здатність оцінювати ідеї, виходячи з реальних потреб, матеріальних можливостей і вмінь, вибирати найбільш технологічний, економічний спосіб виготовлення моделі. У сучасному розумінні метод проектів застосовується як спосіб організації пізнавально-трудової діяльності вихованців з метою розв’язання проблем, пов’язаних з проектуванням, створенням реального об’єкту (продукту праці). У процесі проектно-технологічної діяльності у вихованців гуртків розвиваються загальні і спеціальні здібності, формується проектно-технологічна культура.

Під проектно-технологічною діяльністю в технічних гуртках слід розуміти обґрунтовану і сплановану діяльність, яка передбачає розроблення конструкції моделі, технології, виготовлення і реалізацію об’єкта проектування, яка формує у вихованців певної системи творчо-інтелектуальних і предметно-

перетворювальних знань і вмінь.

По-перше метод проектів є тим середовищем в якому гуртківці набувають сил, а ситуація успіху може стати відправною точкою подальшого усвідомленого зростання; досвід проектної діяльності знадобиться вихованцям не лише в їхній самоосвіті та самореалізації, а й у житті загалом. Виконання проекту сприяє підвищенню внутрішньої мотивації до вивчення техніки

В основі методу проектів – розвиток пізнавальних інтересів гуртківців; умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, виявляти компетенцію в питаннях, пов’язаних з темою проекту; розвиток критичного мислення.

Навчально-виховний процес технічних гуртків спрямований на формування у гуртківців технічної компетентності, розширення їх політехнічного світогляду, задоволення потреб особистості у вдосконаленні освіти з основ інформатики, конструкторської, експериментальної та винахідницької діяльності, реалізації здібностей, розвитку вмінь, навичок технічного моделювання та конструювання.

Навчальний проект дає змогу гуртківцям виконувати особистісно значущу діяльність самостійно, у групі або індивідуально, максимально використовуючи власні можливості. Участь у проектній діяльності надає можливість гуртківцям виявити себе, спробувати власні сили, застосовувати свої знання, презентувати отриманий результат, відчути себе «корисним».

2. Компетентнісний підхід на заняттях гуртків

У сучасних умовах розвитку позашкільної освіти важливим і необхідним є розробка та впровадження нових підходів, які сприятимуть підвищенню її якості та забезпеченню доступності. Серед них особливе місце належить компетентному підходу.

Компетентнісний підхід у позашкільній освіті базується на застосуванні в меті, завданнях, змісті, формах і методах позашкільної освіти компетентностей особистості.

Теорія компетентнісного підходу в освіті розроблялася і

навчання засвідчила її перспективність, компетентність, оскільки вона сприяє забезпеченню життєтворчого розвитку гуртківців, становленню дитини як творчої і соціально-активної особистості; створює ефективні передумови для становлення особистості.

Перевага методу проектів в тому, що він дає змогу відійти від традиційного навчального процесу на якісно новий рівень взаємодії, коли гуртківець займає активну позицію, а керівник створює умови для прояву його активності, гуртківець – суб’єкт діяльності, а керівник – партнер.

Народна мудрість говорить: щоб виростити Людину, треба давати їй чотири уроки на день протягом десяти років. Ці уроки: здоров’я, любов, мудрість і праця. Як бачимо праця потрапила до переліку основних уроків життя дитини, оскільки вона є її життєвою потребою і метод проектів реалізує цю життєву потребу.

Отже, проектування – це вид діяльності, що систематизує в собі елементи ігрової, пізнавальної, ціннісно-орієнтаційної, перетворювальної, професійно-трудової, комунікативної, навчальної, теоретичної і практичної діяльності. Проведений аналіз дозволяє нам сформулювати думку про те, що проектування як творча, інноваційна діяльність завжди націлена на створення виробів і послуг, що мають об’єктивну і суб’єктивну новизну та особистісну й суспільну значимість. Усе це дає змогу зробити висновок про те, що проектно-технологічна діяльність дозволяє перейти від запам’ятовування до мислення.

Метод проектів як педагогічна технологія дає можливість вихованцям з різними здібностями позитивно себе проявити і творити дива. То ж давайте не будемо віднімати у них право бути гідними і рівними.

В даній технології принципово нова роль педагога і визначається вона у переході від посередництва в передачі абстрактних знань гуртківців до позиції консультанта, організатором дитячого життя, який підтримує їх у досягненні своє мети.

на створення виробів і послуг, що мають об'єктивну й суб'єктивну новизну та особистісну й суспільну значимість. Усе це дає змогу зробити висновок про те, що проектно-технологічна діяльність дозволяє перейти від запам’ятовування до мислення.

Висновки

Педколектив Долинської районної Станції юних техніків має неабиякий досвід організації успішної творчої діяльності гуртківців, адже вся робота в гуртках зорієнтована на розвиток індивідуальних задатків і стимулювання інтересу до технічної компетентності гуртківців шляхом створення умов для їх самореалізації. Головною серед цих умов є розробка індивідуальних проектів. Сьогодні головна особа у навчально-виховній роботі – це гуртківець як індивідуальність, як потенційний творець чогось нового в галузі техніки.

В ході роботи над проектами гуртківці оволодівали такими уміннями:

- самостійно розробляли конструкцію приладів, моделей;

- проводили необхідні розрахунки та оформляли креслення;

- індивідуально генерували ідеї;

- самостійно розробляли конструкторсько-технологічну документацію;

- формували конструкторську ідею та втілювали її у ескізах та кресленнях;

- вільно висловлювали свої судження, робили співставлення, переконливо їх аргументуючи;

- проводили самостійний проблемний пошук знань із наступним

застосуванням їх;

- складали візуальну оцінку моделей, приладів;

- контролювали, аналізувати результати своєї діяльності, робили висновки, самооцінку.

Матеріали дослідження оформляли у вигляді альбому, виставки, колекції робіт, публікацій в газеті. Відбувався публічний захист проекту. За підсумками роботи здійснювався ґрунтовний аналіз проектних дій та виготовленого продукту.

Здійснена в Станції апробація системи проектного

була представлена в працях зарубіжних учених Р. Бадера, Д. Мертенса, Б. Оскарсона, А. Шелтена, С. Шота ін.

Світовий досвід і українські перспективи компетентного підходу в сучасній освіті досліджували українські вчені Н. М. Бібік, Л. С. Ващенко, І. Г. Єрмаков, О. І. Локшина, О. В. Овчарук, Л. І. Паращенко, О. І. Поме-тун, О. Я. Савченко, С. Е. Трубачева та ін.

Практичну реалізацію формування компетентностей особистості розкрили у своїх роботах російські вчені І. Г. Агапов, В. А. Болотов, А. А. Вербицький, І. О. Зимняя, Е. Ф. Зеєр, М. Р. Катунова, В. В. Лаптєв, О. Е. Лебедєв, Н. Ф. Радіонова, В. В. Серіков, А. П. Тряпи-цина, А. В. Хуторський, С. Е. Шишов та ін.

Компетентнісний підхід має закономірний характер і виходить із узагальнення практики. Він виступає проти однобічного характеру і передбачає посилення практичної спрямованості освіти, формуванням у підростаючого компетентного покоління, яке дозволить повноцінно реалізувати себе в сучасних умовах. Компетентніший підхід позначає поєднання й практичну реалізацію знань, умінь і навичок, досвіду, культури.

У процесі реалізації компетентнісного підходу відбувається переосмислення уявлення, що гуртківець — не лише «носій» певної групи «знань, умінь, навичок», а є соціальною істотою, яка має реалізовуватися в майбутньому, виконувати соціальні ролі й вирішувати коло професійних і життєвих завдань. Метою компетентного підходу є забезпечення якості позашкільної освіти. Його сутність полягає в тому, що в основу покладено таку категорію як компетентність.

Компетентність — особистісна характеристика людини, яка повноцінно реалізує себе в житті, володіючи відповідними знаннями, вміннями, навичками, досвідом та культурою. Компетентний у широкому розумінні — це знаючий, обізнаний в певній галузі; у вузькому розумінні — той, хто має право авторитетного судження як спеціаліст високого рівня в певному колі питань.

Бути компетентним — значить вміти реалізовувати знання, застосовувати досвід, волю й емоційний стан для

вирішення проблем у конкретних обставинах. Компетентність не зводиться до знань і вмінь у кількісному відношенні. Але без знань і особистого досвіду діяльності набуття компетентностей неможливо. Більш того, набуття компетентності залежить від активності, свідомого відношення до навчання.

У світовій освітній практиці поняття компетентності виступає як центральне. Варто зазначити, що компетентності не слід протиставляти знання, уміння і навички. Поняття компетентності ширше за поняття знання, уміння або навик, бо включає інтелектуальну діяльнісну сферу.

У структурі компетентності, основою реалізації компетентного підходу в позашкільній освіті, виділяються пізнавальна, практична, творча і соціальна компетентність:

пізнавальна, спрямована на оволодіння знаннями про культуру, природу, техніку, суспільство;
практична, спрямована на формування практичних вмінь та навичок особистості;
творча, спрямована на розвиток творчої діяльності, здібностей, нахилів і уяви особистості;
соціальна, спрямована на розвиток загальної культури особистості, здатності до співпраці, самореалізацію та самовизначення.

У змісті позашкільної освіти науково-технічного напряму пізнавальна компетентність забезпечує оволодіння поняттями, знаннями у сфері сучасної техніки й технології, технічної термінології, графічної грамотності.

Формуються поняття про види об'єктів праці, матеріали та інструменти, морально-психологічні якості особистості, способи організації вільного часу тощо.

Практична компетентність у змісті науково-технічного напряму позашкільної освіти забезпечує формування практичних вмінь і навичок із різних напрямів техніки. Відбувається практичне введення дітей у світ техніки, залучення їх до створення моделей машин, механізмів, іграшок

Значна увага приділяється графічній підготовці, набуттю та формуванню вмінь і навичок роботи з різноманітними

4. Захист проекту:

а) повнота представлення роботи, аргументованість, лаконічність, упевненість;

б) обсяг та глибина знань з теми, обґрунтованість відповідей на запитання;

в) уміння оцінити власну діяльність та її результати.

5. Результати проекту:

а) реальність і можливість застосування;

б) завершеність, готовність до подальшого застосування;

в) дотримання плану та норм часу на виконання проекту.

Отже, оцінювання роботи здійснюється всебічно, кожен аспект оцінюється як учнями, які виконували проект, так і експертами.

Кожен проект, що розробляється в гуртках, — це сходинка до формування ключових компетентностей особистості. Розглянемо це на прикладі реалізації окремих проектів.

Матеріали дослідження оформляються у вигляді альбому, виставки, колекції робіт, публікацій в газеті. Відбувається публічний захист проекту (презентація). За підсумками роботи здійснюється ґрунтовний аналіз проектних дій та виготовленого продукту.

Здійснена в Станції апробація системи проектного навчання засвідчила її перспективність та педагогічну доцільність, оскільки вона сприяє забезпеченню життєтворчого розвитку гуртківців, становленню дитини як творчої і соціально-активної особистості; створює ефективні передумови для становлення компетенцій.

Отже, проектування - це вид діяльності, що синтезує в собі елементи ігрової, пізнавальної, ціннісно-орієнтаційної, перетворювальної, професійно-трудової, комунікативної, навчальної, теоретичної і практичної діяльності. Проведений аналіз дозволяє нам сформулювати думку про те, що проектування як творча, інноваційна діяльність завжди націлена

виробу. Мета - якісне і правильне виконання операції. Предмет діяльності - створений продукт, знання, вміння і навички. Засоби - інструменти і обладнання. Результат - набуття знань, умінь і навичок.

Цей етап проектно-технологічної діяльності включає стадії:

1. виконання операцій

2. самоконтроль

3. дотримання технологічної і трудової дисциплін та культури праці

4. оцінка якості варіантів конструкції.

Також здійснюють кінцевий контроль, порівняння і випробування проекту, порівнюють виготовлену конструкцію із запланованою. При виявленні недоліків і неполадок потрібно знайти

способи і засоби виправлення. Потрібно проаналізувати і встановити чи досягли своєї мети, який результат праці. Дають самооцінку спроектованого виробу. На завершення учні захищають свій проект перед однокласниками, та відповідають на запитання.

На заключному етапі відбувається оцінювання змісту проекту, що включає експертну оцінку керівників гуртків, спеціальної комісії, батьків, самооцінки, захисту результатів проекту.

1. Зміст проекту:

а) актуальність, відповідність завданням сучасності;

б) новизна, оригінальність;

в) обсяг і повнота роботи.

2. Діяльність з реалізації проекту:

а) самостійність, ініціативність;

б) творчість;

в) розподіл обов'язків у групі, взаємодія учасників (наявність дружніх взаємин, взаємодопомоги).

3. Практична діяльність:

а) відповідність і обґрунтованість технологічних процесів;

б) якість виконаної роботи;

в) дотримання правил техніки безпеки.

матеріалами та інструментами, розвитку досвіду застосовувати отримані знання на практиці.

Творча компетентність у змісті науково-технічного напряму позашкільної освіти забезпечує набуття досвіду власної творчої діяльності, розвиток конструкторських здібностей, винахідливості, просторового і логічного мислення, уяви, фантазії, здатності проявляти творчу ініціативу. Також творча компетентність забезпечує формування в гуртківців стійкого інтересу до технічної творчості, системного мислення, вміння бачити зв'язок технічної творчості з предметами шкільного курсу.

Проведення дослідів і вирішення творчих завдань сприяє розширенню наукового світогляду гуртківців.

Особлива увага приділяється формуванню потреби у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленню особистості.

Соціальна компетентність у змісті науково-технічного напряму позашкільної освіти спрямована на розвиток трудової культури, громадянської позиції, професійного самовизначення, поваги до праці й людей праці. Особлива увага приділяється вихованню культури праці, ціннісного ставлення до себе та інших, позитивних якостей емоційно-вольової сфери, таких як відповідальність, чесність, самостійність, наполегливість, працелюбство, доброзичливість, вміння працювати в колективі тощо.

Позашкільна освіта, як невідлємна складова системи освіти має істотний потенціал для встановлення й розвитку компетентності особистості. Цей потенціал полягає в змісті позашкільної освіти, її формах, методах, умовах. Так, зміст позашкільної освіти об’єктивно більше орієнтований на реальні інтереси, потреби дітей різного віку.

Навчально-виховний процес в Долинській райСЮТ – це вільний і самостійно обраний шлях дітей, самореалізація поза заданими жорсткими межами, термінами, темпами, результатами. Для кожної дитини, як і для педагога, освіта нерозривно пов’язана з реалізацією унікальних неповторних властивостей кожної окремої особистсті, з її самоідентифікацією, самовизначенням, самореалізацією, розширення загальної освіти у рамках діючої освітньої системи,

можливість реалізації своїх нахилів, здібностей, право на участь у пошуку сенсу свого життя.

Форми організації навчально-виховного процессу, як правило, орієнтовані на включення гуртківців у реальну діяльність.

У сучасних умовах основною метою формування і реалізації змісту науково-технічного напряму позашкільної освіти є формування компетентної особистості в процесі науково-технічної творчості. Досягнення даної мети передбачає формування пізнавальної, практичної, творчої і соціальної компетентностей.

3. Основні вимоги до навчальних проектів

Основним завданням навчання за методом проектів є дослідження гуртківцями разом з керівником гуртка навколишнього життя. Усе, що гуртківці роблять, вони повинні роботи самі (самостійно, із групою, із педагогом, з іншими людьми); спланувати, виконати, проаналізувати, оцінити і зрозуміти, навіщо вони це зробили.

Програма в методі проектів будується як серія взаємозалежних моментів, що випливають з тих або інших завдань. Вихованці повинні навчитися будувати свою діяльність разом з іншими гуртківцями, здобути знання, необхідні для виконання того або іншого проекту, таким чином, вирішуючи свої життєві задачі, будуючи відносини один з одним, пізнаючи життя одержують необхідні знання, причому самостійно, або разом з іншими в групі, концентруючись на живому і життєвому матеріалі, навчаючись реаліям життя шляхом дослідження.

Переваги цієї технології – це: ентузіазм у роботі, зацікавленість дітей, зв’язок з реальним життям, виявлення лідируючих позицій гуртківців, наукова допитливість, уміння працювати в групі, самоконтроль, закріплення знань та вмінь, дисциплінованість.

Основні вимоги до навчальних проектів можна визначити так:

Наявність для гуртківця проблеми (дослідницької, інформаційної, практичної) що вимагає інтегрованого

5. вибір оптимального варіанта

6. аналіз майбутньої діяльності

7. прогнозування результатів.

Засобами діяльності виступають особистий досвід гуртківців, досвід керівників гуртків, батьків, а також засоби масової інформації - журнали, книги, Інтернет та інше. Результатами діяльності гуртківців на даному етапі є набуття нових знань, умінь, а також визначений оптимальний варіант конструкції.

Другий етап – практично-дослідницький, на якому юні винахідники складають ескіз своєї найдосконалішої та найкращої конструкції, яка відповідає сучасним вимогам та дизайну, здійснюють підбір матеріалів та інструментів, визначають найдоцільнішу технологію виготовлення обраної конструкції, виконують економічні, екологічні та міні-маркетингові дослідження. Засобами діяльності виступають усі креслярські інструменти і пристрої. Результатами діяльності гуртківців на цьому етапі є набуття нових знань, умінь і готові графічні документи. Цей етап має такі стадії:

1. складання ескізу

2. розробка конструкторсько-технологічної документації

3. добір матеріалів

4. вибір інструментів та обладнання

5. вибір технології обробки виробу

6. економічне та екологічне обґрунтування

7. доцільність виготовлення з точки економії - чи буде прибуток.

У проспекті творчого проекту на цьому етапі необхідно дати:

а) обґрунтування витрат необхідних матеріалів

б) засобів

в) енергії

г) визначити його собівартість і ціну

д) передбачуваний прибуток

е) експертиза з точки зору екологічної безпеки є) вивчити потребу ринку і одержати замовлення.

На третьому етапі - технологічному, гуртківці виконують заплановані операції, здійснюють самоконтроль та оцінку якості

планування — пошук інформації — продукт — презентація портфоліо (папка з робочими матеріалами).

Особливу увагу слід приділяти визначенню ступеня взаємодії суб'єктів «гуртківець - керівник», надаючи керівнику роль «незалежного консультанта», режисера, а гуртківцям — роль активних учасників.

Уже третій рік Долинська райСЮТ активно працює над упровадженням в навчально-виховний процес проектної діяльності. Саме через такий вибір, особисті бажання та вміння творчих педагогів реалізуються ідеї вітчизняного педагога Софії Русової „допоможи мені це зробити самому”. Робота над проектом складається з таких етапів, які взаємопов’язані між собою:

1. організаційно-підготовчий;

2. практично-дослідницький;

3. технологічний;

4. захист проектів.

На кожному етапі гуртківці здійснюють відповідну систему послідовних дій у виконанні проекту, а керівник гуртка стає справді організатором навчально-трудової діяльності гуртківців.

Перший етап організаційно-підготовчий, на якому перед гуртківцями постає важлива проблема - правильно вибрати об'єкт проектування. Тут вони мають поставити перед собою проблему, усвідомити значення майбутнього вибору як для себе так і для суспільства. Вони пропонують ідеї, а згодом і варіанти конструкції і визначають оптимальний, найбільш вдалі параметри. Уся робота починається з пошуку інформації в періодичних виданнях та Інтернеті. Діти здійснюють генерацію ідей, під час якої відбувається інтелектуальне зростання та становлення особистості. Узагальнює вивчений матеріал включаючи його в загальну систему своїх знань і умінь. Отже, цей етап проектно-технологічної діяльності складається з таких стадій:

1. пошук проблеми

2. усвідомлення проблемної сфери

3. вироблення ідей і варіантів

4. формування параметрів

знання, дослідницького пошуку її вирішення (наприклад, дослідження теоретичної або практичної проблеми побудови нового технічного об’єкту чи моделі з новим властивостями, тощо).

Практичне, теоретичне значення передбачуваних результатів.
Структурування змістовної частини проекту (із визначенням поетапних результатів).
Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність гуртківців.
Використання дослідницьких методів.

Класифікація проектів – має умовний характер, спрямована на підвищення ефективної організації проектної роботи як спільної діяльності вихованців і педагогів.

Типологія проектів за певними ознаками

1. За віком та рівнем підготовки
Прості				Складні
2. За відсотками мислення
Реальні				Фантастичні
3. За кількістю учасників
Індивідуальні		Парні				Групові групові
4. За строками виконання
Коротко-, середньо-термінові				Довготерміновий / епізодичний
5. За формою презентації матеріалу
Зорові		Усні					Письмові
6. За діяльністю, яка є домінуючою у проекті
Дослідницький	Творчий		Пошуковий		Інформа-ційний			Практико-орієнтований

4. Організація проектної діяльності гуртківців у гуртках науково-технічного напряму

Методичні рекомендації щодо роботи з гуртківцями в ПНЗ ставлять за головну мету формування технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя та активної трудової діяльності в умовах сучасного

високотехнологічного інформаційного суспільства, життєво необхідних знань, умінь і навичок ведення домашнього господарства, забезпечення умов для професійного самовизначення їх, вироблення навичок творчої діяльності, виховання культури праці.

Акцент у роботі гуртківців з проектами переноситься на розвиток творчого і критичного мислення, уміння працювати з інформаційними джерелами, різними видами проектно-технологічної документації; формування в них навичок проектної діяльності, уміння здійснювати аналіз та оцінку технологічних об'єктів, свідомо обирати ті чи інші технологічні процеси, трудові прийоми і технічні засоби. Метод проектів на заняттях гуртків - це комплексний процес, який формує в гуртківців загальнонавчальні вміння, основи технологічної грамоти, культури праці і спрямований на оволодіння ними способами перетворення матеріалів, енергії, інформації, технологіями їх обробки.

Базовою функцією є ознайомлення гуртківців з проектно-технологічною діяльністю з опорою на знання з основ наук на рівні предметно-практичної діяльності. Проектно-технологічна діяльність найбільш повно, на даному етапі, відображає підхід до впровадження освітньої галузі «Технологія».

Успішність та ефективність проектно-технологічної діяльності, як і будь-якої іншої, забезпечується за умови правильної та послідовної організаційно спланованої взаємодії вчителя і учнів, яка розкриває послідовність здійснення основних етапів виконання проектних завдань учнями на уроках трудового навчання. Існує кілька підходів до визначення основних етапів проектного навчання.

Починаючи роботу над проектом, варто ставити запитання:

1. Для чого він створений?

2. Чи тема відповідає запитам гуртківців?

3. Наскільки новим є бачення проблеми?

4. Чи зможуть діти досягти успіху при виконанні проекту?

5. Які навчальні завдання слід поставити перед собою?

6. Якими знаннями та вміннями повинні оволодіти гуртківці?

7. Чи спонукає проект творче мислення, розвиток уяви?

8. Які компетентності будуть розвинені в процесі виконання проекту?

9. Наскільки проект відповідає вимогам часу?

10. Чи придатний проект до втілення?

Роботу над проектом можна організовувати за алгоритмами, розробленими вітчизняною і зарубіжною педагогічною наукою. Проектування складається з таких етапів:

• Постановка мети.

• Пошук форм реалізації проекту.

• Розробка змісту всього навчально-виховного процесу на основі тематики проекту.

• Організація розвивального, пізнавального, предметного середовища.

• Визначення напрямків пошукової та практичної діяльності.

• Організація спільної творчої пошукової та практичної діяльності.

• Робота над частинами проекту, корекція.

• Реалізація проекту.

• Презентація готового продукту.

Ознаки проекту:

• метою роботи над проектом є розв'язання конкретної, соціально значущої проблеми — дослідницької, інформаційної, пошукової тощо;

• результати мають практичну, теоретичну чи пізнавальну значущість; наслідком будь-якого, хоча б і маленького проекту обов'язково має бути конкретний практичний результат;

• виконання роботи завжди починається з планування самого проекту;

• обов'язкова самостійна діяльність гуртківців (індивідуальна, парна, групова);

• обов'язковим є зацікавлення учнів роботою над проектом, створення атмосфери комфортного спілкування;

• наявна інтеграція знань та вмінь з різних навчальних предметів;

• завершальним етапом проекту має стати презентація кінцевого результату.

Таким чином, проект — це «п'ять П»: проблема —