Методичні рекомендації для конструювання навчального процесу за допомогою технологічних карт
Відділ освіти Долинської РДА
Долинська районна Станція юних техніків
Серія „Бібліотечка позашкільного закладу”
Методичні рекомендації для конструювання навчального процесу за допомогою технологічних карт
На допомогу педагогам
позашкільних навчальних закладів
Відповідальні за випуск: Ярослав Кепша, директор Долинської районної Станції юних техніків, доктор педагогічних наук, доцент
Розробник: Ярослава Косар, завідувач методичного відділу Долинської районної Станції юних техніків
Коректор: Руслана Лобода, методист Івано-Франківського обласного Центру науково-технічної творчості учнівської молоді
Комп’ютерна верстка: Любомир Зубрей, керівник гуртків „Інформатика” Долинської райСЮТ
Адреса:
Долинська районна Станція юних техніків
77500, м. Долина,
вул. Котляревського, 9
Івано-Франківська область
тел. 2-87-09
В українській педагогіці поняття «педагогічна технологія» широко використовується вченими з 1990-х років і трактується як засіб повного управління розв'язанням дидактичних проблем, що передбачає:
• чітку постановку педагогом навчальних цілей;
• організацію навчання за допомогою спеціально визначеного добору форм, методів, прийомів;
• оцінку поточних результатів;
• корекцію навчання;
• підсумкову оцінку результатів.
Всі сучасні освітні технології успішно реалізуються, якщо керівник гуртка здійснює планування навчального змісту на весь навчальний рік до семестрах, виділяючи при цьому стрижневі лінії. Педагог має право на самостійне планування освітнього процесу, тобто, на зміну послідовності вивчення матеріалу в межах теми. Але при цьому необхідно звертати увагу на такі можливі недоліки планування навчального процесу:
• порушення принципу чіткості та послідовності у постановці цілей системи навчальних занять, тобто, відсутність взаємозв'язку між цілями заняття з попередніми та наступними;
• зайве використання на заняттях другорядного матеріалу;
• відсутність взаємозв'язку між методами й формами організації навчальної діяльності вихованців на одному занятті з методами й формами наступних;
• переважне використання навчальних занять одного типу.
Технологічна карта як форма планування дозволяє уявити навчальний процес у вигляді цілісної
1
системи занять, взаємопов'язаних за етапами навчання. Логіка її побудови може бути представлена таким чином:
1. Здійсненням диференційованого підходу, який передбачає вивчення індивідуальних особливостей вихованців і виділення на цій основі типологічних груп.
2. Сприятливими умовами для навчання і розвитку вихованців із різними типом навчальних можливостей, що створюється за допомогою таких заходів:
• визначення часу здійснення диференційованого підходу (на занятті чи поза ним);
• послідовність застосування (на всіх чи окремих етапах навчального процесу);
• добір дидактичного матеріалу;
• диференціація навчальних завдань, які відрізняються за змістом, ступенем складності, формами організації навчальної діяльності та характером допомоги, що надається вихованцю під час виконання роботи. Робота вихованців на занятті може здійснюватися як індивідуально, так і в парах або міні-групах. Завдання диференціюються за принципом індивідуального підходу. Склад груп не має бути постійним: з ростом можливостей вихованця його переводять до іншої групи. Поділ дітей на групи можна здійснити відповідно до рівня їх компетентності:
• І група — вихованці з низьким рівнем компетентності; II група — вихованці з середнім рівнем компетентності:
• VI група — вихованці з достатнім рівнем компетентності;
2
• комбіноване заняття.
Кожне з цих занять може бути проведене у різних формах (лекції, бесіди, гри, уявної подорожі, практичної роботи, екскурсії тощо), тому в планах-конспектах доречно окремо записувати тип заняття і форму його проведення, обов'язково чітко формулювати мету: навчальну (дидактичну), розвивальну і виховну.
Тип заняття педагог обирає залежно від його місця у межах теми, змісту і завдань, віку вихованців, власного досвіду та ін. Кожному з типів заняття відповідає певна структурна послідовність, хоча сьогодні вона вже не регламентується жорстко (може бути змінена послідовність етапів, один може стати частиною іншого або бути виключеним).
Пам'ятайте, що заняття — це насамперед результат творчості педагога. Кожне проведене заняття відрізняється від інших метою, змістом, методами, структурою та по суті є унікальним.
6
• IV група — вихованці з високим рівнем компетентності.
Процес конструювання навчального заняття в загальному вигляді можна уявити як встановлення різноманітних зв'язків між етапами у його структурі та всередині кожного етапу.
Етапи навчального заняття
1. Організаційний етап.
а) привітання, фіксація відсутніх, привітання вихованців, які після тривалої відсутності прийшли на заняття; побажання хорошого настрою;
б) перевірка підготовки вихованців до заняття: долонька до долоньки;
в) перевірка підготовки навчального приміщення до заняття: рапортичка;
г) встановлення уваги вихованців.
2. Перевірка домашнього завдання.
З'ясування ступеня засвоєння знань і вмінь, причини невиконання домашнього завдання окремими вихованцями, визначення та ліквідація типових недоліків. Можливі методи та прийоми: тестові завдання, виконання завдань, подібних до домашніх, постановка додаткових запитань, різнорівневі самостійні роботи.
3. Актуалізація суб'єктивного досвіду учнів.
Повідомлення теми та пояснення цілей заняття. Постановка перед вихованцями навчальної проблеми. «Мозковий штурм». Доповнення реальної ситуації фантастичною.
4. Вивчення нових даних і способів діяльності.
Подання матеріалу одночасно у словесній і
3
знаково-символічній формах: розповідь, лекція, повідомлення, пояснення з використанням схем, таблиць, комп'ютера тощо.
5. Первинна перевірка розуміння вивченого.
Опорний текст, виконання завдань на впізнання вивчених об'єктів, наведення вихованцями своїх прикладів за новим матеріалом.
6. Закріплення вивченого.
Спілкування «питання-відповідь».
Гра «Що було б, якби...». Інтелектуальний марафон. Придумай свої завдання.
7. Застосування вивченого.
Лабіринт дій. Навчальні станції, різнорівневі самостійні роботи. Завдання по колу.
8. Узагальнення та систематизація.
Побудова «дерева» теми. Мозковий штурм. Гра «Перетин тем».
9. Контроль і самоконтроль.
Різнорівневі самостійні роботи. Тестові завдання.
10. Корекція. Виявлення та усунення недоліків.
Завдання з «пропусками». Тестові завдання.
11. Інформування про домашнє завдання.
Різнорівневі домашні завдання. Цікаве завдання.
12. Підбиття підсумків навчального заняття.
Повідомлення підсумків педагогом. Підбиття підсумків самими вихованцями. При необхідності кілька етапів можна об'єднати в один. Але деякі етапи повинні бути на кожному занятті:
• організація навчального заняття;
• підготовка вихованців до активної Основної діяльності;
• основний етап (засвоєння нових знань і способів дій);
4
• підбиття підсумків заняття. Основний етап залежить від навчальних цілей, що, у свою чергу, визначає тип навчального заняття.
Принцип диференційованого навчання має бути реалізованим не лише у доборі навчального матеріалу, але й в особливостях допомоги вихованням з боку керівника гуртка: одні вихованці потребують постійної допомоги, іншим потрібно допомагати епізодично, третім можна надати повну самостійність.
Види допомоги, які можуть надаватись вихованцям залежно від їхніх індивідуальних особливостей:
• додаток до завдання у вигляді опорної схеми або зразка;
• інструктаж до пошуку рішення;
• наведення на пошук рішення;
• наведення відповіді, результату;
• розчленування складного завдання на елементарні;
• попередження про найбільш типові помилки.
Типи занять Однією з важливих умов є раціональний вибір типу заняття та дотримання основних елементів його структури. Відправною точкою для визначених типів заняття є мета.
Класифікація:
• заняття формування (засвоєння) знань;
• заняття засвоєння й удосконалення навичок та вмінь;
• заняття закріплення знань, умінь та навичок;
• заняття узагальнення та систематизації знань;
• заняття контролю та корекції знань, умінь і навичок;
5 Ви можете писати тут...