Метод проектів у гуртковій роботі

Відділ освіти Долинської РДА

Долинська районна Станція юних техніків

 

Серія „Бібліотечка позашкільного закладу”

 

 

 

 

 

 

 

 

Метод проектів

у гуртковій роботі

 

 

З досвіду роботи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідальні за випуск:       Ярослав Кепша, директор Долинської районної Станції юних техніків, доктор педагогічних наук, доцент

Розробник:                            Ярослава Косар, завідувач методичного відділу Долинської районної Станції юних техніків

Коректор:                              Руслана Лобода, методист Івано-Франківського обласного Центру науково-технічної творчості учнівської молоді

Комп’ютерна верстка:          Любомир Зубрей, керівник гуртків „Інформатика” Долинської райСЮТ

 

 

 

Адреса:

Долинська районна Станція юних техніків

77500, м. Долина,

вул. Котляревського, 9

Івано-Франківська область

тел. 2-87-09

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перевага методу проектів в тому, що він дає змогу відійти від традиційного навчального процесу на якісно новий рівень взаємодії, коли гуртківець займає активну позицію, а керівник створює умови для прояву його активності, гуртківець – суб’єкт діяльності, а керівник – партнер.

Матеріали дослідження оформляються у вигляді альбому, виставки, колекції робіт, публікацій в газеті. Відбувається публічний захист проекту (презентація). За підсумками роботи здійснюється ґрунтовний аналіз проектних дій та виготовленого продукту.

Здійснена в Станції апробація системи проектного навчання засвідчила її перспективність та педагогічну доцільність, оскільки вона сприяє забезпеченню життєтворчого розвитку гуртківців, становленню дитини як творчої і соціально-активної особистості; створює ефективні передумови для становлення компетенцій.

Отже, проектування - це вид діяльності, що синтезує в собі елементи ігрової, пізнавальної, ціннісно-орієнтаційної, перетворювальної, професійно-трудової, комунікативної, навчальної, теоретичної і практичної діяльності. Проведений аналіз дозволяє нам сформулювати думку про те, що проектування як творча, інноваційна діяльність завжди націлена на створення виробів і послуг, що мають об'єктивну й суб'єктивну новизну та особистісну й суспільну значимість. Усе це дає змогу зробити висновок про те, що проектно-технологічна діяльність дозволяє перейти від запам’ятовування до мислення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

Освіта ХХІ століття потребує створення виховного простору, спрямованого на виховання конкурентоспроможної особистості, котра зуміє розробляти свої життєві плани, самостійно використовувати знання для розв’язання проблем. Ідеально відповідає цій потребі проектна діяльність, бо вона сприяє активному залученню і реалізації життєвих планів гуртківців.

Є відома притча.

Прийшов жебрак до монаха і каже: «Дай мені рибу! Я голодний». Той на хвилину задумався і без слів дав до рук прохачу вудку. Мудрий монах розумів: треба давати не стільки їжу, скільки засіб її добування. Це стосується й завдань, які стоять перед сучасною освітою, мета якої — давати не стільки знання, скільки вміння ці знання здобувати і використовувати для власної життєтворчості. Реалізації цього завдання ефективно служить метод проектування.

Проектування — це вид діяльності, що пов'язує ідею з її втіленням, перетворює гуртківця на суб'єкт педагогічного процесу, сприяє набуттю інтелек­туального і пошукового досвіду, що є основою активної позиції людини в розв'язанні життєвих проблем. Саме через метод проектів відбувається систематичне самостійне здобуття знань, формується вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення, уміння використовувати знання як інструмент у роботі, що є пріоритетним напрямком діяльності позашкільних навчальних закладів.

Стрижнем особистості має стати розвивальна домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до саморозвитку та самореалізації. Поступово на зміну традиційній системі навчання приходить особистісно-орієнтоване, традиційні методи замінюються інноваційними, які передбачають зміщення акцентів у навчальній діяльності, її спрямування на інтелектуальний розвиток учнів за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності.

А з'явився метод проектів в другій половині ХІХ століття у сільськогосподарських школах США. Його називали «метод проблем» або «методом цільового акту». Питання організації навчання за методом проектів детально описано в роботах Джона Дьюї, У. Кілпатріка, Е. Коллінгса, Л. Левіна, П. Булонського і інших педагогів.

Метод проектів (від грецького - шлях, спосіб дослідження) - це система навчання, за якої гуртківці здобувають знання в процесі планування і виконання завдань, які поступово ускладнюються.

 

1

Методичні рекомендації до роботи з гуртківцями в ПНЗ ставлять за головну мету сформування технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя та активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства, життєво необхідних знань, умінь і навичок ведення домашнього господарства, забезпечення умов для професійного самовизначення їх, вироблення навичок творчої діяльності, виховання культури праці.

Акцент у роботі гуртківців з проектами переноситься на розвиток творчого і критичного мислення, уміння працювати з інформаційними джерелами, різними видами проектно-технологічної документації; формування в них навичок проектної діяльності, уміння здійснювати аналіз та оцінку технологічних об'єктів, свідомо обирати ті чи інші технологічні процеси, трудові прийоми і технічні засоби. Метод проектів на заняттях гуртків - це комплексний процес, який формує в гуртківців загальнонавчальні вміння, основи технологічної грамоти, культури праці і спрямований на оволодіння ними способами перетворення матеріалів, енергії, інформації, технологіями їх обробки.

Базовою функцією є ознайомлення гуртківців з проектно-технологічною діяльністю з опорою на знання з основ наук на рівні предметно-практичної діяльності. Проектно-технологічна діяльність найбільш повно, на даному етапі, відображає підхід до впровадження освітньої галузі «Технологія».

Успішність та ефективність проектно-технологічної діяльності, як і будь-якої іншої, забезпечується за умови правильної та послідовної організаційно спланованої взаємодії вчителя і учнів, яка розкриває послідовність здійснення основних етапів виконання проектних завдань учнями на уроках трудового навчання. Існує кілька підходів до визначення основних етапів проектного навчання.

Починаючи роботу над проектом, варто ставити запитання:

1. Для чого він створений?

2.  Чи тема відповідає запитам гуртківців?

3.  Наскільки новим є бачення проблеми?

4.  Чи зможуть діти досягти успіху при виконанні проекту?

5.   Які навчальні завдання слід поставити перед собою?

6.  Якими знаннями та вміннями повинні оволодіти гуртківці?

7.  Чи спонукає проект творче мислення, розвиток уяви?

8. Які компетентності будуть розвинені в процесі виконання проекту?

 

2

 

 

Етапи роботи над проектом та види діяльності учасників

 

 

 

 

 

 

 

7

способи і засоби виправлення. Потрібно проаналізувати і встановити чи досягли своєї мети, який результат праці. Дають самооцінку спроектованого виробу. На завершення учні захищають свій проект перед однокласниками, та відповідають на запитання.

На заключному етапі відбувається оцінювання змісту проекту, що включає експертну оцінку керівників гуртків, спеціальної  комісії, батьків, самооцінки, захисту результатів проекту.

1. Зміст проекту:

а)   актуальність, відповідність завданням сучасності;

б) новизна, оригінальність;

в) обсяг і повнота роботи.

2. Діяльність з реалізації проекту:

а)     самостійність, ініціативність;

б) творчість;

в)   розподіл обов'язків у групі, взаємодія учасників (наявність дружніх взаємин, взаємодопомоги).

3. Практична діяльність:

а)  відповідність і обґрунтованість технологічних процесів;

б) якість виконаної роботи;

в) дотримання правил техніки безпеки.

4. Захист проекту:

а) повнота представлення роботи, аргументованість, лаконічність, упевненість;

б)  обсяг та глибина знань з теми, обґрунтованість відповідей на запитання;

в) уміння оцінити власну діяльність та її результати.

5. Результати проекту:

а)  реальність і можливість застосування;

б) завершеність, готовність до подальшого застосування;

в)  дотримання плану та норм часу на виконання проекту.

Отже, оцінювання роботи здійснюється всебічно, кожен аспект оцінюється як учнями, які виконували проект, так і експертами.

Кожен проект, що розробляється в гуртках, — це сходинка до формування ключових компетентностей особистості. Розглянемо це на прикладі реалізації окремих проектів.

 

 

 

 

6

9.  Наскільки проект відповідає вимогам часу?

10. Чи придатний проект до втілення?

Роботу    над    проектом    можна    організовувати    за    алгоритмами, розробленими вітчизняною і зарубіжною педагогічною наукою. Проектування складається з таких етапів:

• Постановка мети.

•  Пошук форм реалізації проекту.

• Розробка змісту всього навчально-виховного процесу на основі тематики проекту.

• Організація розвивального, пізнавального, предметного середовища.

• Визначення напрямків пошукової та практичної діяльності.

• Організація спільної творчої пошукової та практичної діяльності.

•  Робота над частинами проекту, корекція.

• Реалізація проекту.

•  Презентація готового продукту.

Ознаки проекту:

•  метою роботи над проектом є розв'язання конкретної, соціально значущої проблеми — дослідницької, інформаційної, пошукової тощо;

• результати мають практичну, теоретичну чи пізнавальну значущість; наслідком будь-якого, хоча б і маленького проекту обов'язково має бути кон­кретний практичний результат;

•   виконання роботи завжди починається з планування самого проекту;

•  обов'язкова самостійна діяльність гуртківців (індивідуальна, парна, групова);

• обов'язковим є зацікавлення учнів роботою над проектом, створення атмосфери комфортного спілкування;

•  наявна інтеграція знань та вмінь з різних навчальних предметів;

•  завершальним етапом проекту має стати презентація кінцевого результату.

Таким чином, проект — це «п'ять П»: проблема — планування — пошук інформації — продукт — презентація портфоліо (папка з робочими матеріалами).

Особливу увагу слід приділяти визначенню ступеня взаємодії суб'єктів «гуртківець - керівник»,  надаючи  керівнику  роль 

 

3

«незалежного консультанта», режисера, а гуртківцям — роль активних учасників.

Уже другий рік Долинська райСЮТ активно працює над упровадженням в навчально-виховний процес проектної діяльності. Саме через такий вибір, особисті бажання та вміння творчих педагогів реалізуються ідеї вітчизняного педагога Софії Русової „допоможи мені це зробити самому”. Робота над проектом складається  з таких етапів, які взаємопов’язані між собою:

1. організаційно-підготовчий;

2. практично-дослідницький;

3. технологічний;

4. захист проектів.

            На кожному етапі гуртківці здійснюють відповідну систему послідовних дій у виконанні проекту, а керівник гуртка стає справді організатором навчально-трудової діяльності гуртківців.

Перший етап організаційно-підготовчий, на якому перед гуртківцями постає важлива проблема - правильно вибрати об'єкт проектування. Тут вони мають поставити перед собою проблему, усвідомити значення майбутнього вибору як для себе так і для суспільства. Вони пропонують ідеї, а згодом і варіанти конструкції і визначають оптимальний, найбільш вдалі параметри. Уся робота починається з пошуку інформації в періодичних виданнях та  Інтернеті.  Діти  здійснюють  генерацію  ідей  під час  якої відбувається інтелектуальне зростання та становлення особистості. Узагальнює вивчений матеріал включаючи його в загальну систему своїх знань і умінь. Отже, цей етап проектно-технологічної діяльності складається з таких стадій:

1.  пошук проблеми

2.  усвідомлення проблемної сфери

3.  вироблення ідей і варіантів

4.  формування параметрів

5.  вибір оптимального варіанта

6.  аналіз майбутньої діяльності

7.  прогнозування результатів.

Засобами діяльності виступають особистий досвід гуртківців, досвід керівників гуртків, батьків, а також засоби масової інформації - журнали, книги, Інтернет та інше. Результатами діяльності гуртківців на даному етапі є набуття нових знань, умінь, а також визначений оптимальний варіант конструкції.

 

4

Другий етап – практично-дослідницький, на якому юні винахідники складають ескіз своєї найдосконалішої та найкращої конструкції, яка відповідає сучасним вимогам та дизайну, здійснюють підбір матеріалів та інструментів, визначають найдоцільнішу технологію виготовлення обраної конструкції, виконують економічні, екологічні та міні-маркетингові дослідження. Засобами діяльності виступають усі креслярські інструменти і пристрої. Результатами діяльності гуртківців на цьому етапі є набуття нових знань, умінь і готові графічні документи. Цей етап має такі стадії:

1.  складання ескізу

2.  розробка конструкторсько-технологічної документації

3.  добір матеріалів

4.  вибір інструментів та обладнання

5.  вибір технології обробки виробу

6.  економічне та екологічне обґрунтування

7.  доцільність виготовлення з точки економії - чи буде прибуток.

У проспекті творчого проекту на цьому етапі необхідно дати:

а) обґрунтування витрат необхідних матеріалів

б) засобів

в) енергії

г) визначити його собівартість і ціну

д) передбачуваний прибуток

е) експертиза з точки зору екологічної безпеки є) вивчити потребу ринку і одержати замовлення.

На третьому етапі - технологічному, гуртківці виконують заплановані операції, здійснюють самоконтроль та оцінку якості виробу. Мета - якісне і правильне виконання операції. Предмет діяльності - створений продукт, знання, вміння і навички. Засоби - інструменти і обладнання. Результат - набуття знань, умінь і навичок.

Цей етап проектно-технологічної діяльності включає стадії:

1. виконання операцій

2. самоконтроль

3.  дотримання технологічної і трудової дисциплін та культури праці

4.  оцінка якості варіантів конструкції.

Також здійснюють кінцевий контроль, порівняння і випробування проекту, порівнюють виготовлену конструкцію із запланованою. При виявленні недоліків і неполадок потрібно знайти

 

 

5